Сьогодні українські школи діють при церквах, а також при товариствах та громадських організаціях. До прикладу, найвідоміша суботня школа імені Лесі Українки при Українському товаристві Бразилії в Куритибі.
Загалом українці, які ступили на бразильську землю, з перших років почало дбати про освіту молодого покоління українською мовою. Так, у 1922 році функціонували 64 українські школи. Але у 30-х роках минулого століття у Бразилії було припинено діяльність усіх небразильських товариств і заборонено навчання мовами різних етнічних груп. Однак 1991 рік став знаковим для українського шкільництва в цій країні. Українську мову знову запровадили в кількох державних гімназіях, де була значна кількість дітей українського походження, і це є узаконено у бразильській конституції.

Щодо україністики у вищій школі, то при Лінгвістичному центрі Федерального університету штату Парана з 1985 року діють курси української мови й літератури, а з 2012 року Національний педагогічний університет імені Драгоманова (Київ) підписав угоду про співпрацю з Університетом Unicentro (Парана) про викладання української мови з дистанційною формою навчання. Крім того, здавна деякі предмети, зокрема українську мову, літературу та історію, викладають у Малій семінарії Святого Йосафата у Прудентополі та у Вищій духовні семінарії в Куритибі.
У 2022 році уряд штату Парана за підтримки фонду Араукарія та Головного управління науки, техніки та вищої освіти (SETI) Бразилії оголосив про прийом та інтеграцію українських науковців, які були вимушені покинути країну через повномасштабне військове вторгнення росії. Основною метою програми є надання можливості науковцям з українських університетів продовжувати свої дослідження в університетах штату Парана впродовж двох років.