Осередком для збереження культурної спадщини та передачі її наступним поколінням стали суботні та недільні школи. До кінця 1915 року на території Канади функціонувало понад 400 українських шкіл, і це число лише зростало пропорційно до того, як збільшувалася частка українців на території Канади. Незважаючи на такі пожвавлені освітні процеси, уже в 1916–1917 роках розпочався процес англізації, за яким двомовні школи потрапляли під загрозу, а єдиною мовою навчання визнавали лише англійську.
Значне поліпшення у сфері освіти відбулося 1964 року із прийняттям «Закону про офіційні мови», згідно з яким викладання у школах могло здійснюватися не лише англійською мовою, а також впроважденням політики мультикультуралізму – це призвело до змін в освіті в провінціях. Оскільки в Канаді немає федерального департаменту освіти, централізованого управління та інтегрованої системи освіти, то вся законодавча влада щодо освітніх процесів лягає на окремі провінції. Відтак поступово, у 70-х рр., у Едмонтоні, Манітобі та Саскачевані з’явилися двомовні освітні програми для української діаспори. Наразі ці програми містять вивчення української мови та культурної спадщини, літні табори, дошкільні програми у садочках, мовні курси для дорослих.
Вищі студії
Відповідно і україністика в Канаді є доволі розвиненим полем для наукових досліджень. Найбільшим центром українознавчих досліджень ще з 70-х рр. ХХ ст. був і залишається Канадський інститут українських студій при Альбертському університеті, мета якого – налагодження зв’язків всередині наукової спільноти та прицільне дослідження української гуманітаристики (наразі саме Канадський інститут українських студій оголосив про безоплатне навчання українців через повномасштабну війну росії проти України). У межах цієї інституції виходить періодика, а також діють українознавчі курси.
Українсько-Канадський центр досліджень і документації в Онтаріо займається збором та вивченням української спадщини у світі, а також проводить культурно-просвітницьку роботу. Інститут святого Володимира в Торонто став простором для науково-дослідницьких та громадських організацій, де наразі функціонує український студентський клуб Університету Торонто (у складі самого університету діє кафедра українознавства), СУС-Фундація, фундація кафедри українських студій тощо. Центр українських канадських студій в Манітобському університеті та центр досліджень української спадщини в Саскачеванському університеті вивчають та імплементують українську культуру в канадський контекст.
Українські культурні центри з освітньою компонентою
Українські музеї та галереї з освітньою компонентою
Наукові установи
Загальна інформація
Канада на мапі української діаспори посідає одне з провідних місць. Наразі визначити точну кількість українців на теренах Північної Америки фактично неможливо, адже активні міграційні процеси розпочалися наприкінці ХІХ століття, під час першої хвилі еміграції. Однак прибулі на неосвоєні землі українці не поспішали асимілюватися, жили порівняно закритими спільнотами, що й дозволило їм зберегти власну ідентичність. Якщо перші емігранти оселялися переважно на територіях Альберти, Саскачевану, Манітоби, то сучаcний ареал проживання українців в Канаді значно розширився: Британська Колумбія, Квебек, Нова Шотландія, Нунавут, Нью-Брансвік, Онтаріо, де мешкає понад мільйон українців.