Тому зараз у Японії є 3 українські школи вихідного дня.

Українська школа для дітей «Джерельце» – найстарша з них. Заклад відкрили в березні 2009 р. в Токіо за ініціативи організації «Краяни» та підтримки Української православної церкви Київського патріархату. Заняття проводять українською мовою двічі на місяць. У програмі молодших школярів – українська мова, народознавство, театральна студія та уроки хореографії. Зі старшими, окрім театральної студії й хореографії, учні навчаються українським ремеслам. Класи формують залежно від віку та рівня знань української мови.

Українська недільна школа дитячого розвитку «Хробачок» спершу відкрилася як приватна, а у 2020 р. заклад продовжив свою діяльність у складі Асоціації партнерів Японії-України. У школі заняття з мови проводять українською, але в разі потреби пояснюють слова японською або англійською мовами. Програма передбачає вивчення української мови, практичні заняття з української культури та мистецтва. Школа має художню спеціалізацію, тому учні постійно беруть участь у творчих конкурсах.

Школа «Берегиня» – розпочала роботу у 2021 р. за підтримки Японсько-української культурної асоціації, Міністерства закордонних справ України, а також за сприяння Посольства України в Японії. У школі викладають українську мову й дисципліну українознавчого спрямування, що розкриває особливості української культури, зокрема національних свят. Двері цієї школи відкриті не лише для українців, а й для японців – як дітей, так і дорослих – що сприяє підвищенню впізнаваності України в Японії.

У Слов'янському дослідницькому центрі в Хоккайдоському університеті (Slavic Research Center at Hokkaido University) студенти можуть обрати тематику досліджень, пов’язану з українознавством: українську історію, культуру, мову та літературу. Кілька випусків відділення україністики вже захистили дисертації на українську тематику і володіють українською мовою. Також в університетах Токіо, Кіото, Осака, Саппоро додатково можна вивчати українську мову.

Цікаво, що початок вивчення української мови в Японії датується виходом «Українсько-ніппонського словника» в 1944 р. Його видали тамтешні українські вчені Анатолій Діброва та Василь Одинець на замовлення японської адміністрації Харбіна, щоб полегшити спілкування японців із українським населенням. Теперв Японії діє Асоціація україністів Японії – організація науковців-гуманітаріїв, аспірантів, журналістів. Під егідою Асоціації були проведені перші наукові українознавчі конференції. Президентом Асоціації є Йошіхіко Окабе, професор університету Кобе Гакуін, віцепрезидент – Накадзава Хідехіко, заслужений професор Токійського університету іноземних мов.