Бухарестський університет (Румунія)

Вивчення слов’янських мов на Філологічному факультеті Бухарестського університету починається у 1949 р., коли створюється відділення слов’янських мов. У1951 р. вона розділяється на відділення російської мови і літератури та відділення слов’янських мов, на якому вивчали болгарську, сербсько-хорватську, чеську, словацьку, польську та українську мови. Першим викладачем української мови був випускник Філософського факультету Чернівецького університету Костянтин Драпака. У 1948-1956 кафедрою завідувала Лучія Джамо-Діаконіце, викладачка старослов’янської мови, а в 1956-1958 рр. – академік Еміл Петровіч. З 1958 р. її було поділено на кафедру північно-західних слов’янських мов (польська, словацька, чеська, українська), завідуючим якої була випускниця одного із радянських вузів, русистка Катерина Фодор, і кафедру південно-слов’янських мов (болгарська, сербсько-хорватська, старослов’янська), якою керував сербо-хорватист Мірко Жівковіч, далі – русист Ґеорґе Міхеїле (1958-1963). У 1963 році згадані славістичні кафедри об’єднали з Інститутом російської мови ім. М.Горького і на їх основі в Бухарестському університеті було створено факультет слов’янських мов. Його деканами були колишній ректор Інституту російської мови Т.Руденко (1963-1967), Ґеорґе Міхеїле (1967-1971), пізніше словакіст, вихованець Братиславського університету, Корнеліу Барборіке (1971- 1975) і випускник Бухарестського університету Дорін Ґемулеску (1976- 1978). 1969 р. утворено три менші одиниці: кафедру польської і української мов під керівництвом І.К.Кіцімія (1969-1985), чеської і словацької, (П.Олтяну 1969-1985), болгарської, сербо-хорватської і старослов’янської (М.Жівковіч 1969-1985). На кафедрі української мови викладалися курси «Вступ до наукових досліджень», «Історія України», «Географія України». У курсі літератури цілий семестр відводився викладанню українського фольклору, а в курс мови входили діалектологія, історична граматика, історія літературної мови. Викладався також цілий ряд спецкурсів з мови, літератури, фольклору тощо. Така навчальна програма забезпечувала солідне освоєння обраної студентами спеціалізації. Крім цього, в умовах щорічного набору і при п’ятирічному навчанні нараховувалося багато лекційних і практичних годин. У колективі україністів, наприклад, у певний час діяло десять штатних і кілька позаштатних працівників. Після Грудневої революції 1989 р., починаючи з січня 1990 р. філологічний факультет розділився на факультет румунської словесності і факультет іноземних мов та літератур, а кафедра славістики – на кафедру російської мови і кафедру слов’янських мов, якою почергово завідували полоніст Іон Петріке (1990-1996), сербо-хорватист Дорін Ґемулеску (1996-2004), полоніст Константін Джамбашу (2004-2012). Студентські групи складалися спочатку із 10, потім із 15 осіб. У 2012 р. кафедру російської мови і кафедру слов’янських мов об’єднано у Департамент російської та слов’янської філології, яким завідує сьогодні відомий спеціаліст зі російської літератури проф. Аксинія Красовскі, в минулому продекан Факультету іноземних мов та літератур Бухарестського університету. Тут викладаються російська, українська, польська, чеська, словацька, болгарська, хорватська, сербська мови. Існує також лекторат словенської, македонської та вірменської мов. Науково-педагогічний колектив української секції складається з трьох лекторів, д-ра Альони Біволару і д-ра Романа Петращука та д-ра Марії Хощук.